Алеее, братишки и сестришки, точите уши и загоняйтеуши, я тут совсем недавно провел самый офигенный флешмоб в своей жизни. Короче говоря, история такая: я решил себя малёха порадовать, вот заказал закладки идеальные, с таблеточника. Знаете, это такие штукенции, что когда шайбанут, берите плойку в руки и геймите до победного кача. Так вот, как только зацепил мои закладки, я понял, что выпить они просто так не дадут. Тут главное понять, что мне нужен стимул, мощный и желательно быстрый. И тут она явилась ко мне во сне – метадон!
Слышь, а чуваки-бруталы, вы знаете, какой ад начинается после этого? Мой мозг превратился в настоящий меф, а все остальное – это вообще отдельная история. Показалось, что я вспомнил все свои прошлые рождества, а отходняк это вообще как нарко похмелье соединенное с ломкой привычки к марихуане. Ну а после такой выборки я перешел на новый уровень коллекционирования стимуляторов – вот этих самых метадонов.
Так что, ребята, берите мои слова на заметку – метадон это жестокий опыт, который позволяет ощутить себя настоящим зомби. Но я должен признаться, что после всей этой истории я разочаровался в наркотиках. Ведь настоящий кайф – это когда ты находишься в окружении людей, которые ценят тебя таким, какой ты есть.
Чуваки, вы представляете, как меня растрясло, когда я понял, что могу почувствовать себя настоящим зомби? Все впереди! Пошел я на улицу, искать свой желанный корабль с марихуаной, и у меня это получилось! Вот только выглядела я, конечно, не как музыкант Боб Марли, а скорее как хреновая копия жуткого зомби из «Ходячих мертвецов».
Ну и, естественно, я решил сразу же поделиться своими эмоциями с моими друзьями, они-то и стали моей вборкой. Все как один поняли, что я тут с кайфом по полной, и вместо того, чтобы остановить меня, решили тоже лечь на метадоновую иголку.
Да гулял я, братишки, по улицам своего города, и вокруг были одни клоуны-зомби. Они ходили, говорили непонятные слова и махали руками, как бешеные пограничники. Я и сам не отставал – неистово прыгал, выкрикивал слова, не имеющие смысла, и делал все это со страшной силой и величием флешмоба. Люди вокруг меня офигевали, они уже давно поняли, что на улице движуха – значит, в городе наркоманские закладки на пике популярности.
| А, братва, а вот знаете, чего я еще вспомнил? Когда я сделал следующую дозу, то у меня начался сразу же старт в 3D. Я видел лица моих друзей, и все они были похожи на клоунов-зомби. Видели бы вы свои рожи, когда я начал им втюхивать свою чудо-медицину. Они сами не понимали, как они стали частью моего флешмобного мира. |
Так что, люди, давайте оставим эту наркотическую хрень и пойдем встречать новый день с чистой головой, полной энергии и позитива!
Метадон белоснежный
Але, дорогі друзі, сьогодні я розповім вам дуже веселу історію про те, як я купила собі закладку, а потім вирішила відвідати зоопарк. Все почалось звичайно - я була в надзвичайно поганому настрої і вирішила заправити свого бенза з допомогою метадону. Так, так, саме так, світ моїх думок був заправлений цими бодрящими речовинами.
Так я і вирушила в наш справжній марафон, де кожна мить життя виглядала яскравою і незабутньою. Хаднаш, хаднаш, і я була в зоопарку. Зі сміливістю наркотично поправлених самураїв, я увійшла в вольєр левів. І що ви думаєте? Я зустріла там нашого короля джунглів - справжнього лева. Він дивився на мене сердечними, видурієвими очима.
І тут я зрозуміла, що моя закладка запрацювала на всю котушку. Я почала розмахувати руками як кристал гейзеру, бо чомусь в цей момент мені здавалося, що я можу покорити світ.
Танець перед левом був настільки вразливим, він був як музика, яку чуло тільки двоє - я сама і лев. І наша поєднана харизма створила щось неповторне, намагаючись злитися в єдине ціле. Так, я думала, що ми стали друзями.
Хах, але моя уява наркотичної дійсності розтріскалася, коли лев здер з мене шматок одягу і накинувся на мене. Це було все, на що вистачило мені моєї закладки - на страх перед цим величним мамонтом лісових просторів. Я хотіла зробити щось незвичне, але вийшло все зовсім не так, як я планувала. Я розвернулася та побігла, як нещасний турист, якому платять за рекламу в обіймах льва.Але мені довелося наркотично поправитися, щоб залишитися в живих. І коли я побачила цю сипучу картишку з кристалами - моє серце задрожало від радості. Я мала нову спробу, щоб звільнити себе від цього нелюдського лева. Я підійшла до клітки, витягнула руку та гаманця, а моя рука тремтіла, немов листок на вітрі.
Але тут я почула голос того, хто знає все про кристали і наркотичну залежність. "Стоп, наркомане комік! Чи ти справді думаєш, що тобі буде краще, якщо ти зануритися в цю бездонну прірву наркотиків? Це не виходить, нехай цей лев лишиться левом". Авдій підійшов до мене та відітнув мене зі світу наркотиків.
Та я повинен сказати, що він був правий. Ці наркотики - це не все в житті. Вони можуть зруйнувати все, що ти маєш. І навіть як комік наркоман, я повинен знати цю правду.Отже, дорогі друзі, нехай ця історія буде нагадуванням для вас - не втягуйтесь в бліскучі примари наркотичної залежності. Життя - це запах квітів, гучний сміх друзів та радість простих речей. Не витрачайте свої дні на гамання кристалів та боротьбу з левами. Ви заслуговуєте на краще, ви заслуговуєте на життя, яке переповнюється насолодою та щастям!
Так що, хлопці, забули про лева, закиньте свої закладки, віддайте бензу назад наркотикам і відправляйтесь гамати в своєму віртуальному світі. Бо тільки так ви можете знайти себе та своє щастя. Гарного всім дня, друзі!
